25Luglio2017

Якщо підлітку від 18 до 19 років (слід звертатися в мерію)

Діти, народжені в Італії від батьків-іноземців, можуть набути італійське громадянство за спрощеною процедурою. Проте така можливість є лише протягом першого року, після досягнення повноліття.
Згідно італійських законів діти народжені в Італії у сім’ях де обоє батьків – іноземці, не набувають італійське громадянство автоматично, а зберігають громадянство батьків до досягнення повноліття. Розглянемо докладніше правові процедури, яких слід дотримуватися тим, хто хотіли б стати італійцями.
У закон №. 91/92 передбачає, що  "іноземці народжені в країні, які безперервно  на законних підставах до повноліття проживав на її території, стають громадянами Італії, якщо заявлять про своє бажання протягом одного року від дня виповнення 18-ти років» (стаття 4, пункт 2 L. 91/92).
Це означає, що іноземець, який народився в Італії (від обох батьків-іноземців – Прим. Ред.) і легально та безперервно проживав на її території, може подати заявку про набуття  італійського громадянства після того як йому виповниться 18, але до того, як відзначить 19 років, звернувшись до відділу реєстрації цивільного стану за місцем проживання. У цьому випадку громадянство надають на спрощеною процедурою.
Відділення реєстрації цивільного стану, перевірить дотримання вимог закону, та зареєструє нового громадянина, після принесення ним присяги на вірність Італійській Республіці.
Слід подати наступні документи:
•    квитанцію про оплату одноразового внеску у розмірі € 200 на бланку c.c. 809020 адресованому міністерству внутрішніх справ Італії; (див. зразок);
•    дійсний паспорт;
•    копію свідоцтва про народження заявника (див. зразок);
•    дозвіл на проживання. У випадку, якщо він був перерваний, заявник може подати інші документи, що підтверджують його постійну присутність на території Італії (наприклад: довідку із школи, медичний сертифікат, та ін.);
•    історичну довідку про прописку. У разі несвоєчасної реєстрації народження дитини у італійському муніципалітеті слід представити документацію, що підтверджує безперервне перебування дитини в Італії в період, що передує реєстрації (наприклад медичні сертифікати).
Легальну резиденцію на території Італії слід довести від самого народження дитини, шляхом подачі історичної довідки про прописку в анаграфічному центрі та наявності дозволу на проживання.
Часто буває, що батьки не зареєстрували немовля своєчасно, або із запізненням подали заявку на внесення його даних в свій дозвіл на проживання. Таким чином дитина теоретично не володіє фундаментальним реквізитом для набуття громадянства – безперервним та легальним проживанням в країні від народження до повноліття.
З цих причин Міністерство внутрішніх справ, видало циркуляр  K64.2/13 від 7 листопада 2007 року, у якому закликало співробітників відділів реєстрації цивільного стану лояльно підходити до оцінки цього реквізиту. В разі відсутності безперервної прописки, або затримки реєстрації новонародженого, як свідчення проживання на італійській території повинні братися до уваги медичні довідки (наприклад, довідки про щеплення, або медичні послуги), шкільні атестати, або інша подібна документація.
На жаль, деякі муніципалітети продовжують відмовляти тим, хто має "дірки" у прописці, незважаючи циркуляр  K64.2/13 від 7 листопада 2007 року. Та рішення ряду судів завжди були на стороні іноземців, визнаючи відмову мерії нелегітимною.
Крім того, для спрощення процедури, 6 листопада 1996 року Державна рада видала постанову 940/1996. У ній відсутність, або невчасна прописка здійснена від імені дитини, розглядається як така, що не перешкоджає набуттю громадянства, але лише за наявності наступних трьох умов:
а) про народження дитини в Італії, було своєчасно повідомлено у відділення реєстрації сімейного стану (батьки отримали у мерії свідоцтво про народження);
б) якщо на момент народження батьки легально проживали на території країни та мали прописку;
в) батьки проживали в Італії, мали дозвіл на проживання і безперервну прописку протягом усього періоду, або поки дитина не отримала власний дозвіл на проживання.

Увага! Врахуйте те що, закони України не допускають подвійного громадянства. Після отримання італійського, ви повинні подати заяву про відмову від українського.
У підготовці цього матеріалу було використано закон №91 від 5лютого 1992 року.